© 2014 — 2019 MADE IN UKRAINE
Слідкуйте за нами
27 березня 2019

Лала Тарапакіна: «Цей путівник для таких людей, як я — закоханих мандрівників»

Автором путівника The Ukrainian Carpathians travel guide стала затята українська мандрівниця, тревел журналіст і просто чарівна та тендітна дівчина Лала Тарапакіна. Її досвід, знання та безумовна любов до Карпат зробили путівник особливим. Взявши його до рук відразу ж хочеться опинитися у горах, вдихнути солодкого карпатського повітря і ще раз нагадати собі, що щастя — воно у зовсім простих речах!

«Ми любимо все незвичайне, заховане в лісах або горах...»
Лало, коли Юля Савостіна запропонувала вам написати путівник по Карпатам, якою була ваша перша думка? 
Перша думка була максимально проста: «Так, так, звичайно, я зроблю це!» Основна мотивація лежала, як не дивно, зовсім не в площині якоїсь спадщини, яку мені хотілося після себе залишити. Просто дуже люблю працювати з командою Made in Ukraine, бо це результат завжди передбачувано прекрасний. Гайд вийшов таким собі зручним, класним малюком, з яким комфортно подорожувати і який хочеться нюхати (сміється).
Я взагалі люблю нові книги. Люблю їх запах і шурхіт сторінок. Тому ніколи не користуюся електронними гайдами і книжками — мені подобається, що можна робити закладки або що-небудь писати поверх рядків. Думаю, цей путівник для таких людей, як я — закоханих мандрівників.
У путівнику витримана певна структура опису туристичних місць: атракції, основні пам'ятки, заклади харчування... То в які регіони Карпат краще їхати молодим людям, що шукають екстриму, а куди — сім'ям з дітьми? В якому регіоні зараз найкраще розвинута інфраструктура?
Екстрим в значенні гірськолижного спорту — це, звичайно, Буковель, там є і вся інфраструктура. Решта екстриму — квадроцикли, поїздки на конях по диких лісах, гірські сходження — його вистачає в будь-якому регіоні Карпат. Але мені найбільше подобається Івано-Франківська область в районі Верховини і Закарпаття в районі Ужоцького перевалу. Інфраструктуру в Карпатах я не шукаю, якщо чесно. Мені достатньо просто гір і самого простенького готелю. Сім'ям з дітьми буде добре в Лумшорах, Ужгороді та навіть Хусті — при досить різноманітних умовах проживання-харчування там дуже багато дивовижних речей, які можна показати дітям. Починаючи від оленячої ферми в Ізі і закінчуючи набережною Ужа в момент, коли цвіте сакура (квітень-травень). Прекрасно відпочити і надихнутися карпатськими полонинами можна і в Шешорах. Там є чудові Сріблясті водоспади для купання, а в сусідньому селі — Пістинь — справжня резиденція Святого Миколая. Для «самітників» і любителів «нетуристичних» маршрутів підійде Тячівський район Закарпаття зі своїми дивними заповідними місцями, але поганими дорогами і відсутністю пристойних готелів.
Є думка, що сервіс в Карпатах інколи не відповідає цінам. Як можете прокоментувати це твердження? В якому регіоні чи місці найкраще співвідношення ціни-якості?
Коли ми говоримо про співвідношення ціна-якість, я мислю категоріями не регіону, а конкретних готелів. Тому що найчастіше, інфраструктура замикається саме на них. Давайте спробуємо розділити готелі і регіони, наприклад, ось таким чином: для зеленого туризму (зупинитися в невеликій садибі і самому досліджувати околиці) підійде Межигірський район (наприклад, село Колочава зі своїми численними музеями) або Косівський (з ремеслами і місцями сили), а для комфортного проживання в готелі зі СПА-зоною, ресторанами та атракціями — Поляна або Воєводино в Закарпатті. Відмінний регіон для відпочинку з безліччю хороших готелів — Славське у Львівській області. Це, мабуть, мої фаворити по співвідношенню ціна-якість. Тому що, в цілому, я згідна з тим, що сервіс поки що не зовсім збігається з прайсом. Але, радує те, що прагне збігатися.
Які сильні сторони туристичної сфери Карпат?
Очевидна сильна сторона — це наявність гір, мінеральних вод та гастро складової, яка з кожним роком все більше радує. З'являється велика кількість гарних готелів різних концепцій, хороших доріг і якісного сервісу. Не такими темпами, як нам би хотілося, але тенденція чітко простежується. Думаю, справа в тому, що споживач внутрішнього туристичного ринку стає більш прискіпливим, доводиться вести бізнес з урахуванням цього фактора.
Ви згадали про гастро складову… Розкажіть, наскільки розвивається ця сфера у розрізі не домашнього виробництва, а більш глобального?
Якщо говорити про українського туриста, тобто про нас з вами — то тут трохи простіше, ніж з іноземними гостями. Ми любимо все незвичайне, заховане в лісах або горах, і найбільше нас захоплює якась гастрономічна локація, відома тільки нам. Ми готові заради цього на певні обмеження в зручностях. Поки ми живі, будуть жити крихітні фермерські господарства або маленькі виноробні. Але індустрія розвивається, спасибі їй за це — з'являються сучасні сироварні, пивоварні, виноробні господарства і агроферми. Львівщина і Закарпаття — для мене безумовні лідери гастротуризму. Львівщина — це сири, м'ясні делікатеси, найцікавіші ресторани країни, пиво, кава і настоянки. Закарпаття люблю за вино, буйволячий сир, ужгородських кондитерів і теж за каву. До речі, закарпатська кава мені подобається навіть більше ніж львівська. Також мушу визнати, що я не великий фанат автентичної карпатської кухні, тому вибираю те, що легше. Наприклад, юшку з білих грибів або просто запечену на вогні форель.

Місце сили
Лало, порекомендуйте три місця в Карпатах, куди необхідно поїхати іноземному туристу, щоб закохатися в цей регіон?
Ужгород на початку травня, заповідник «Тустань» та Дземброня Верховинського району. Взагалі, це дивна добірка місць для іноземця, з урахуванням відсутності доріг в Верховині, але завдання було «закохати» і мені здається — після Дземброні неможливо не полюбити Карпати.
Чи є в Карпатах ті місця, де ще не ступала нога туриста, але вони точно варті уваги? 
Озеро Догяска на Свидовецькому хребті. Туди дуже складно потрапити, але можна зробити це влітку або пізньою весною із села Руська Мокра, не побоюся цього слова. Через відсутність доріг цей регіон залишається одним з небагатьох, де справді дуже мало туристів. Але місця зовсім магічні.
Лало, яким ви бачите туризм в Карпатах через 10 років? 
Як в Буковелі, приблизно. Хоча... у мене немає внутрішньої візуалізації, мені трохи страшно це уявляти. Просто деякі місця повинні залишитися тихими, щоб було куди втекти, якщо що.
Ваші експедиції по Карпатам  нелегка робота, з якою і не всі чоловіки впораються. Розкажіть про найекстремальніший досвід в горах?
Найбільше запам'яталася перша зимова експедиція на Чорногірський хребет. Це було моє перше сходження, і я не могла зрозуміти, чому місцеві дивляться на мене з подивом. Зараз я згадую зі сміхом і жахом наш вихід на полонину Смотрич в 5 ранку, при температурі -20°C. Ми йшли по ділянці темного лісу, абсолютно нічого не видно навколо, йшли чомусь дуже довго, і я була в довгій дублянці при цьому. Світанок розставив все на свої місця, але для мене цей момент був самим екстремальним. Зараз я вже не можу без гір і навіть готуюся підкорювати їх далі, не тільки в Карпатах.
Лало, чи можете пригадати, з чого у вас почалась любов до Карпат? 
Це все одно, що згадувати, коли саме ти полюбила маму (посміхається). У дитинстві я часто бувала з батьками в Карпатах, але нечітко пам'ятаю, що саме ми робили і де бували. Думаю, мені завжди там було добре! Усвідомлене знайомство і любов трапилися у мене з Карпатами 8 років тому з готелю «Вежа Ведмежа» у Волосянці. Мабуть, і до сих пір він для мене — уособлення кращого сервісу в Карпатах.
Яке ваше найулюбленіше місце в Карпатах? 
Лада Терношорска в селі Снідавка Косівського району Івано-Франківщини. Це вагітна язичницька богиня у вигляді кам'яної статуї, знамените гуцульське місце сили. Це моє найулюбленіше місце, яке безпомилково рятувало мене не один раз!

Коментарі